Блог вчителів-словесників Лановецького району Тернопільської області: Нормативні документи

   Методичні рекомендації

щодо вивчення української мови та літератури

у 2016-2017 н.р.

Українська мова

У 2016-2017 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5-8 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);

у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою: Українська мова. 5-12 класи. − К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);

у 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту за змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:     http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Зміст програм з української мови для 5-9 класів та 5-12 класів, зокрема для 8 та 9 класів, у 2015 році зазнав удосконалення, а саме:   як у мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8 класів стосуються програми для 5-9 класів, зміни для 9 класів – програми для   5-12 класів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

        Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір – мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

        Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки тощо.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр – на основі тематичного оцінювання.

Фронтальні види контрольних робіт (5-9 класи)

Форми контролю

5

6

7

8

9

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

4

4

4

4

3

3

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір

–

1

–

1

–

1

1

1

1

1

Правопис:

диктант**

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Аудіювання*

–

1

–

1

–

1

–

1

–

1

Читання мовчки*

1

–

1

–

1

–

1

–

1

–

Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)

(рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю

10

11

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

твір

1

-

1

-

Правопис:

диктант**

1

1

1

1

Аудіювання*

–

1

–

1

Читання мовчки*

1

–

1

–

Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Форми контролю

10

11

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

3

3

3

3

Письмо:

переказ

1

1

1

1

твір

1

1

1

1

Правопис:

диктант**

1

1

1

1

Аудіювання*

1

1

1

1

Читання мовчки*

1

-

1

-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та   переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:

5–9 класи – по два зошити;

10–11 класи – по одному зошиту.

        Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Українська література

У 2016-2017 навчальному році вивчення української літератури в 5-8 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.

У 9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від   29.05.2015 № 585).

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту. Рівень стандарту та академічний рівні затверджені наказом Міністерства від 14.07.   2016 № 826).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Науково - методичною радою з питань освіти МОН протягом 2015-2016 навчального року схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах навчальні програми курсів за вибором та факультативів з української літератури:

«Поетика», 5-6 класи (автор О.Колінченко );

«Казка як епічний жанр», 5-7 класи (автори Є.Квітень, А.Ткач );

«Література рідного краю», 5-11 класи (укладачі П.Ходанич, Л.Ходанич, Т.Гнаткович );

«Літературне краєзнавство», 5-11 класи (автори А.Ткач, Я.Пінтяк );

«Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури», 8 (9) класи (автори А.Ткач, Н. Клим );

«Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства», 8-11 класи (укладач К.Богачук );

«Українознавство», 9 клас (автор І.Головай );

«Основи зорової (візуальної) поезії», 9-11 класи (автор О.Колінченко) ;

    «Українська література. 5-11 класи» (укладачі О.Береш, Т.Гнаткович, О.Ківеждій, Н. Ребрик, М.Шкурда ).

«Сучасне франкознавство», 10-11 класи (укладач Н.Бондаренко).

Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до навчальних програм з української літератури для 8 та 9 класів.

                                     8 клас ( програма 2013 року)

Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться – вогнем наречеться».

     Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

   Вилучено літературознавчі поняття: силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» .

9 клас (програма 2005 року)

Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця», тему «З літератури XX століття».

Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».

Оповідання Марко Вовчок «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка».

Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

      Курс української літератури у 8 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира».

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

З метою удосконалення навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (10-11 класи, рівень стандарту та академічний рівень), а саме:

10 клас

Вилучено з програми теми: Вступ.

Вилучено з програми твори: поезії І.Франка «Безмежнеє поле…»,«Розвивайся, ти високий дубе…», Лесі Українки «І ти колись боролась, мов Ізраїль», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «To be or not to be?».

Змінено кількість годин на вивчення творчості: Панаса Мирного (2 год.), Івана Карпенка-Карого (4 год.), М. Старицького (2 год.), І. Франка (10 год.), Б. Грінченка (2 год.), М. Коцюбинського (6 год.), Лесі Українки (8 год.), В. Винниченка (3 год.), узагальнення та систематизацію вивченого – 4 год.).

Змінено послідовність вивчення тем: творчість Б. Грінченка вивчатиметься перед творчістю І. Франка.

Конкретизовано назву твору М. Старицького: «Облога Буші».

11 клас

Вилучено з програми теми: творчість Г Косинки; Вступ до теми «Драматургія другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.»; Українська російськомовна поезія; огляд прози Уласа Самчука, Т. Осьмачки, Д. Гуменної, Наталени Королевої («Еміграційна література (огляд)»).

Вилучено з програми твори: новелу Ю. Яновського «Подвійне коло»; усмішку Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з дикої качки»; поезії В. Стуса «Мені зоря сіяла рано вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».

Змінено кількість годин на вивчення творчості: П. Тичини (3 год.), Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря Антонича (1 год.), О. Довженка (4 год.), Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2 год.), В. Шевчука (4 год.), Узагальнення та систематизацію вивченого (3 год.).

Зменшено кількість творів для вивчення на пам'ять: Богдан-Ігор Антонич – 1 поезія; творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко – 1 поезія.

Вилучено літературознавчі поняття: «повість-хроніка», «театр корифеїв», «віршові розміри (повторення)», «взаємопроникненні літературних родів» (10 клас); «художній час і простір», «умовність зображення» (11 клас).

Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).

Вилучено конкретизацію видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.

Внесено зміни до анотацій програм і Державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

2

2

3

2

2

Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

Класи

10

11

10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівень стандарту,

академічний

Профільний рівень

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

1

1

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

   Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог   орфографічного режиму).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

   Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки України
                                                                                                        від 08. 02. 2016 р. № 94

Орієнтовні вимоги

до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році

Загальні положення

Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2015/2016 році проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547
(далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказів МОН України від 16.09. 2015
№ 940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році»,
від 08.10. 2015 № 1050 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2015 року № 940».

Державна підсумкова атестація проводиться у загальноосвітніх навчальних закладах: І ступеня - з 12 по 21 травня з трьох предметів: української мови, літературного читання та математики; ІІ ступеня - з 1 по 8 червня з трьох предметів: української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу; ІІІ ступеня - з трьох предметів обов’язково для всіх випускників: 5 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання - з української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО);
11 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання – з математики або 13 травня у пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у формі ЗНО; 20 травня у навчальному закладі – з іноземної мови за завданнями Міністерства освіти і науки України. При цьому результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів
2016 року.

ДПА у формі ЗНО буде проводитися як під час основної, так і під час додаткової сесій ЗНО, тобто якщо випускник (випускниця) через поважні причини не зміг (змогла) взяти участь у ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, в основну сесію, то він (вона) має пройти ДПА під час додаткової сесії ЗНО. Відповідно, атестат він (вона) отримує пізніше.

У випадку, якщо учень (учениця) складатиме ЗНО і з математики, і з історії - до атестата вноситься оцінка за ДПА з того предмета, який він (вона) указав (указала) при реєстрації на ЗНО (при реєстрації для участі в ЗНО учень (учениця) може обрати лише один з цих двох навчальних предметів для зарахування результату ЗНО як оцінки за ДПА).

Випускникам, які братимуть участь в апробаційному ЗНО з іноземних мов, що відбудеться 16 квітня 2016 року, результати апробаційного ЗНО можуть зараховуватися (за їх бажанням), як результати ДПА з іноземної мови.

Український центр оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) надсилає навчальним закладам результати ДПА, проведеної у формі ЗНО під час основної сесії, до 30 травня 2016 року, додаткової сесії – до 30 червня 2016 року. Про спосіб надання результатів ДПА, проведеної у формі ЗНО, УЦОЯО буде повідомлено додатково.

Відповідно до Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом МОН України від 16.03.2015 № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03. 2015 № 359/26804, тестові бали переводяться в оцінки за шкалою 1-12 балів. При цьому звертаємо увагу на те, що внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата здійснюватиметься з урахуванням наслідків розгляду апеляційного звернення випускника (відповідно такий випускник атестат отримує пізніше).

Бали за атестацію виставляються в класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна".

Результати атестації виставляються у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту та до атестатів про повну загальну середню освіту у графі "державна підсумкова атестація" та враховуються при визначенні середнього балу атестата. Особам звільненим від проходження ДПА за станом здоров’я у додаток до атестата замість оцінки робиться запис «звільнений» («звільнена»).

         Реєстрація осіб з числа випускників старшої школи, які проходитимуть ДПА у формі ЗНО, триватиме до 4 березня 2016 року. Внести зміни до реєстраційних даних можна до 18 березня 2016 року. Реєстрація випускників здійснюється з використанням реєстраційної форми, розміщеної на сайті УЦОЯО. Кожен випускник може самостійно сформувати комплект реєстраційних документів, який надсилається до РЦОЯО навчальним закладом.

При цьому звертаємо увагу на цьогорічні зміни, що відбудуться при реєстрації:

у реєстраційній формі необхідно вказувати статус результату з української мови та літератури, математики, історії України;

надсилання комплектів реєстраційних документів до РЦОЯО може здійснюватися частинами;

у разі внесення випускником змін до реєстраційних даних надсилання комплекту реєстраційних даних має також здійснювати навчальний заклад.

Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, Міжнародної української школи, закладів при установах пенітенціарної системи надається право пройти атестацію з усіх предметів, визначених
МОН України, за місцем навчання за завданнями укладеними навчальними закладами. Учням (вихованцям) вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів, які зареєструвалися для проходження ЗНО, оцінка за ДПА з відповідного предмета виставляється за результатами ЗНО.

Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА. Відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.

Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, які зареєструвалися на екстернатну форму навчання після
4 березня 2016 року, але не зареєструвалися у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (лист МОН від 14.09.2015 № 1/9-436 «Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України»), матимуть можливість пройти ДПА в навчальному закладі у вересні поточного року за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити атестацію достроково за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту у поточному навчальному році (Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 - німецька мова; DELF/DALF - французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE) - англійська мова; D.E.L.E. - іспанська мова) рівня B-1 - для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 - для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів зараховуються як атестація. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляється атестаційна оцінка з цих предметів 12 балів.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета.

Детальна інформація про умови зарахування на екстернатну форму навчання та перелік загальноосвітніх навчальних закладів розміщено на офіційному сайті МОН України (mon.gov.ua).

Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:

Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
( прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:

Диктант
Тарас Шевченко

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.

9 клас

Державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня проводиться у письмовій формі з навчальних предметів, згідно переліку затвердженому наказом МОН України від 16.09.2015 № 940 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році».

Завдання для проведення атестації укладають учителі відповідного фаху, погоджує педагогічна рада та затверджує керівник навчального закладу.

Завдання для проведення атестації мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими МОН України.

Українська мова

Державна підсумкова атестація з української мови проводиться у формі текстового диктанту.

       Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила, ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 -170 слів.

Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

Методика проведення диктанту є традиційною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, вчитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і   надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі помилки й негрубі (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);

орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;

за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

7

4

2

13-14

8

3

3

11-12

9

1+1(негруба)

4

9-10

10

1

5

7-8

11

1(негруба)

6

5-6

12

-

Про ущільнення навчального матеріалу у ІІ семестрі 2015-2016 н.р.

Українська мова

Теми уроків	Рекомендована кількість годин
5 клас
*Звуки мови й звуки мовлення*:3 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв Я, Ю,Є,Ї та Щ», «Повторення вивченого з теми», з 3 до 2 під час вивчення теми «Тренувальні вправи. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом»	11 год
*Вимова приголосних звуків*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків»	16 год
*Лексикологія*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова»	7 год
*Будова слова. Орфографія*:2 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Спільнокореневі слова й форми слова», вилучення уроку «Повторення вивченого з теми», а повторення вивченого з теми передбачити як один з етапів попереднього уроку «Тренувальні вправи. Вимова, написання префіксів пре-, при, прі»	8 год
6 клас
*Іменник*: 1 годину ущільнити шляхом вилучення теми «Тренувальні вправи. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові»	22 год
*Прикметник*:по одній годині ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення тем «Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в іншу», «Відмінювання прикметників. Прикметники твердої й м’якої груп», «Творення прикметників. Написання прикметників з суфіксами…», «Написання складних прикметників разом і через дефіс»	16 год
*Числівник*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 3 до 2 під час вивчення теми «Тренувальні вправи. Відмінювання числівників (кількісних)…»	9 год
*Займенник*:1 годину ущільнити шляхом вилучення теми «Тренувальні вправи. Неозначені займенники»	9 год
*Повторення в кінці року*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Морфологія й орфографія»	3 год
7 клас
*Дієприслівник як особлива форма дієслова*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 на вивчення теми «Тренувальні вправи. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові»	6 год
*Прислівник*:1 год. ущільнити шляхом вилучення теми «Тренувальні вправи. Написання прислівників окремо, разом і через дефіс»	13 год
*Прийменник*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою. Непохідні і похідні прийменники» і «Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс» та вивчення їх в межах одного уроку	2 год
*Сполучник*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Написання сполучників разом і окремо» й « Використання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності і підрядності» та вивчення їх в межах одного уроку	2 год
*Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні*:1годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні»	1 год
8 клас
*Речення з однорідними членами*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Речення з кількома рядами однорідних членів» і «Однорідні й неоднорідні означення»	5 год
*Речення із звертаннями, вставними словами*:1 годину ущільнити шляхом вилучення теми «Тренувальні вправи. Розділові знаки при звертанні»	4 год
*Речення з відокремленими членами*:2 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення тем «Тренувальні вправи. Розділові знаки при відокремлених членах речення - означеннях» і «Тренувальні вправи. Розділові знаки при відокремлених членах речення - обставинах»	12 год
9 клас
*Безсполучникове складне речення*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 3 до 2 під час вивчення теми «Тренувальні вправи. Розділові знаки у безсполучниковому реченні»	10 год
*Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Тренувальні вправи. Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку»	6 год
*Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Повторення вивчених розділових знаків у складному реченні»	5 год
*Повторення й систематизація вивченого*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Слово як предмет вивчення» і «Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види речень)»	5 год
10 клас, рівень стандарту
Поглиблення і систематизація найуживаніших відомостей з фонетики, лексикології, фразеології, словотвору, граматики, правопису та стилістики:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, стилістичні особливості. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника» і «Особливості вживання назв за професією. Посадою, званням тощо. Стилістичні засоби морфології»	10 год
*Повторення вивченого в кінці року*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Контрольна робота (тестові завдання). Орфографічно-пунктуаційний практикум» та «Повторення в кінці року»	-
10 клас, академічний рівень
*Стилістичні засоби лексикології і фразеології*:3 години ущільнити шляхом об’єднання тем «Специфічно побутова лексика» і «»Просторічні й діалектні слова. Запобігання невиправданому використанню просторічних, діалектних слів»; зменшення кількості годин з 3 до 2 на опрацювання теми «Лексикостилістичні синоніми та їх види, переносне значення слів, тропи» та з 2 до 1 на опрацювання теми «Основні групи фразеологізмів, багатозначність синонімія та антонімія фразеологізмів»	15 год
*Словотворчі засоби стилістики*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Основні орфограми в коренях. Префіксах і суфіксах»	7 год
10 клас, профільний рівень
*Українська лексикографія*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Словники як відображення історії і культури українського народу. З історії лексикографії. Словник Лаврентія Зизанія. «Лексикон» Памви Беринди» та «Загальні відомості про словники. Основні типи словників. Особливості їх побудови»	3 год
*Морфеміка і словотвір української мови як учення про будову і творення слів*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Основні способи словотвору в сучасній українській мові…»	7 год
*Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови*:6 годин ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Прикметник як частини мови …» і об’єднання тем: - «Своєрідність займенника як частини мови…» і «Розряди займенників за значенням, їх характеристика…»; - «Розряди числівників за значенням, їх характеристика…» і «Синонімія числівників. Стилістична роль числівників»; - «Особові, родові, числові форми дієслів. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслова. Зворотні дієслова…» і «Функції дієслова в художньому стилі»; - «Дієприкметник як особлива форма дієслова…» і «Дієприкметниковий зворот»; - «Дієприслівник як незмінювана форма дієслова …» і «Дієприслівниковий зворот»	24 год
11 клас, рівень стандарту
*Орфографічно-пунктуаційний практикум*:2 години ущільнити шляхом об’єднання тем: - «Передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Спрощення груп приголосних. Уживання знака м’якшення, апострофа. Пунктуація» і «Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація»; - «Контрольна робота (тестові завдання). Орфографічно-пунктуаційний практикум» і «Повторення в кінці року» (для реалізації теми останнього уроку передбачити в структурі попереднього уроку етап «Повторення вивченого за рік»)	2 год
11 клас, академічний рівень
*Стилістика складних речень*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Синоніміка складних безсполучникових і складнопідрядних речень. Пунктограми в цих реченнях» і «Синоніміка складнопідрядних і простих речень з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами. Пунктограми в цих реченнях»	7 год
*Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові» і «Синоніміка речень з прямою мовою, реплік у діалозі й непрямій мові»	3 год
*Стилістика мовлення. Культура мовлення*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Стилі мовлення, їх підстилі» та «Зміст і структура текстів розмовного стилю, його характерні мовні засоби, основні жанри»	7 год
*Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей з української мови*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Слово, словосполучення, речення. Члени речення. Система розділових знаків»	7 год
11 клас, профільний рівень
*Лінгвістична риторика*:2 години ущільнити шляхом об’єднання тем «Риторика як наука й мистецтво слова…» і «Риторичні ідеали у різні історичні епохи»»; «Еколузія й елоквенція як учення про мовну форму промов» і «Меморія як система усного запам’ятовування промов»	6 год
*Основи ораторського мистецт***ва:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Види ораторського мистецтва за метою висловлення…» і «Промова, її види …»	7 год
*Підготовка до ДПА*:5 годин ущільнити шляхом об’єднання тем: - «Написання слів іншомовного походження» і «Написання прізвищ та географічних назв»; - «Правила переносу та скорочення слів» і «Орфографічний аналіз слів. Редагування тексту з орфографічними помилками…»; - «Лексикологія і фразеологія української мови. Уживання слів у переносному значенні, синонімів, антонімів, омонімів у текстах різних стилів» та «Терміни і професіоналізми. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни»; - «Складні випадки координації підмета і присудка. Тире на місці пропущеної зв’язки» і «Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення»; - «Просте ускладнене речення» і «Складне речення з різними видами синтаксичного зв’язку»	25 год

Методист Кондирєва М.М.

Українська література

Теми уроків	Рекомендована кількість годин
5 клас
*Світ фантазії, мудрості*:1 годину ущільнити шляхом об’єднання тем «Л.Глібов. «Химерний маленький», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»…» і «Життєвий пафос віршів Л.Глібова. Особливості його поет. мови»	5 год
*Історичне минуле нашого народу*:2 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 на опрацювання тем «Микита Кожум’яка. Драматичний твір на тему народної казки» і «Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі…»	7 год
*Рідна Україна. Світ природи*1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 на опрацювання теми «Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції (за твором «Сіроманець» М.Вінграновського)»	14 год
6 клас
*Я і світ*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Емма Андієвська. «Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом»	7 год
*Пригоди і романтика*:2 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 3 до 2 під час опрацювання теми «Поведінка героїв, їхні вчинки, моральний вибір (за твором «Тореадори із Васюківки» В. Нестайка)» та з 2 до 1 під час опрацювання теми «Допитлмивість, винахідливість, кмітливість хлопчиків – головних героїв (за твором «Митькозавр із Юрківки…» Я. Стельмаха)»	11 год
*Гумористичні твори*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл». Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побутова байка» (за творчістю Л.Глібова)	6 год
7 клас
*«Ти знаєш, що ти людина?»*: 1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Марина Павленко. «Русалонька із 7-В…». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній»	14 год
*Ми – українці*:3 години ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання тем «Олег Ольжич. «Господь багатий нас благословив», «Захочеш – і будеш…»; «Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день…»; «Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність (за твором «Неймовірні пригоди Івана Сили» О.Гавроша)»	9 год
8 клас
*Світ української поезії*:2 години ущільни шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання тем «Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів («Сад»). «Васильки» - взірець інтимної лірики. Виразне читання поезій В.Сосюри»; «Іван Малкович. Глибокі роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина, щоб уберегти себе, своїх близьких, свою мову, душевне багатство від зла («Свічечка букви Ї», «Музика, що пішла»)	10 год
*Національна драма*:1 годину ущільни шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей – наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві (за твором «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого)»	6 год
*З національної прози*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «В.Дрозд. Іронічна, алегорично-химерна проза сучасного прозаїка…»	8 год
9 клас
*Нова українська література*:3 години ущільни шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Повсталий народ як герой поеми «Гайдамаки» Т.Шевченка…» та об’єднання тем «Т.Шевченко. «Чигирине, Чигирине». Глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє» і «Т.Шевченко. «Стоїть в селі Суботові…». Художня оцінка діяльності Б.Хмельницького»; «П.Куліш – письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, першого українського правопису «кулішівка…» і «Чорна рада» П.Куліша – перший історичний роман в українській літературі»	20 год
*З літератури ХХ століття*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Іван Багряний. «Тигролови». Українська еміграційна література ХХ століття…»	6 год
10 клас, рівень стандарту та академічний
*Літературний процес 70-90-х років ХХ ст.*: 4 години ущільни шляхом об’єднання тем: - «Михайло і Сава – протилежні психологічні типи. Марійка та Івоніка – уособлення цінностей народної моралі в повісті «Земля» О.Кобилянської» та «Сава і Рахіра – втілення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі Анни в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя. Глибокий психологізм і символізм повісті «Земля» О.Кобилянської»; - «Леся Українка. Життєвий і творчий шлях письменниці. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці» і «Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Символічність, романтичні образи. Прийом контрасту. Сильна вольова особистість у вірші «Contraspemspero»; - «Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил» і «Творчість В.Стефаника й Лесі Українки (узагальнення й систематизація вивченого)»; - «Поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності) в новелі «Момент» В.Винниченка. Імпресіонізм цього твору» і «Образ панни – втілення ідеї вічної жіночності й краси. Значення художньої спадщини письменника»)	25 год
10 клас, профільний рівень
*Українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття*:8 годин ущільнення шляхом: - зменшення кількості годин з 3 до 2 під час вивчення теми «Повість «Тіні забутих предків». Фольклорно-етнографічна основа твору, її романтичний характер…»; з 2 до 1 під час вивчення тем «Ідея емансипації жінки у творчості О.Кобилянської. Образи Олени та Наталії («Людина»,. «Царівна»). Романтичне змалювання дійсності…»; «Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи ( за твором «Земля» О.Кобилянської)»; «Історична основа драматичної поеми «Бояриня» Лесі Українки. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві»; «Символічність образів Мавки й дядька Лева – уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці…»; «Популярність В.Винниченка-драматурга на світовій сцені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово-тематичне багатство, художня майстерність…»; - об’єднання тем «Життєвий і творчий шлях В.Стефаника…» і «Поезія в прозі «Моє слово» як художній маніфест. Кредо В.Стефаника. роздуми в ньому автора про призначення художнього слова…»; «Життя і творчий шлях поета-новатора Миколи Вороного, «ідеолога» модернізації української літератури, першого представника українського символізму…» та «Зміст і художні особливості поезії М.Вороного…»)	53 год
11 клас, рівень стандарту та академічний
*Українська література 1940 – 1950 років*:1 годину ущільни шляхом об’єднання тем «Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики. Олександр Довженко. Огляд життя і творчості. Режисерська майстерність» і «Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні»	2 год
*Проза другої половини ХХ століття*:3 години ущільнити шляхом - об’єднання тем «Інтенсивний розвиток української прози. Її новаторські особливості. Розмаїття тематики й жанрів» та «Загальна характеристика доробку Олеся Гончара. Його громадянська і життєва позиція…»; - зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення тем «Відомості про Григора Тютюнника. Вічна тема любові в новелі «Три зозулі з поклоном». Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї»; «Життя і творчість Валерія Шевчука…»	6 год
11 клас, профільний рівень
*Українська поезія 1960 – 1990-х років*:4 години ущільнити шляхом об’єднання тем «Шістдесятництво» як явище культурологічне і соціальне, його зв'язок з дисидентським рухом…» і «Василь Симоненко. Розповідь про поета. Своєрідність інтимної лірики…»; «Ліна Костенко. Доля письменниці. Яскравий світ художнього слова поетеси…» і «Пастораль ХХ сторіччя». Оригінальність жанру. Досягнення експресивності строфи за допомогою рубаної і влучної короткої фрази, зорових зображувально-виражальних засобів…»; «Стисла розповідь про Миколу Вінграновського. Основні збірки…» і «Ідейно-художній аналіз поезій «Сеньйорито акаціє, добрий вечір», «Прилетіли коні – ударили в скроні…», «Чорна райдуга»; «Стисла розповідь про Ірину Жиленко. Основні збірки» і «Сповідальність, камерність. Інтимна філософічність лірики Ірини Жиленко. Світ жіночої душі. Аналіз віршів «І світла алея», «Зимовий мотив…», «За золотими вікнами зірок»	17 год
*Постшістдесятництво*:1 годину ущільнити шляхом зменшення кількості годин з 2 до 1 під час опрацювання теми «Ідейно-естетичні пошуки серед молодих поетів-постшістдесятників…»	6 год
*Проза 1960 – 1990 років*:2 години ущільнити шляхом: - об’єднання тем «Інтенсивний розвиток української прози, її новаторські особливості. Розмаїтття тематики і жанрів» і «Життєвий і творчий шлях Григорія Тютюнника. Роман «Вир» - реалістична картина життя…»; «Загальна характеристика доробку Олеся Гончара. Його громадянська і життєва позиція…» та «Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя. Філософія миті щастя людини («За мить щастя» Олеся Гончара)»; - зменшення кількості годин з 2 до 1 під час вивчення теми «Барокове поєднання духовного і буденного. Художні деталі та символи у творі «Дім на горі» В.Шевчука…»	13 год

Методист Кондирєва М.М.

Зарубіжна література

Теми уроків	Рекомендована кількість годин
5 клас
Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв	1 год
Художні засоби розкриття образу Поліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі Елеонор Портер «Поліанна»	1 год
6 клас
Характеристика героїв твору «Жага до життя» Джека Лондона. Описи природи та їх роль у творі Джека Лондона «Жага до життя». Значення назви оповідання	1 год
Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові	1 год
7 клас
Олександр Грін «Пурпурову вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору. Асоль і Грей. Символіка образу пурпурових вітрил	1 год
Детектив як жанр літератури. Характерні ознаки жанру. Едгар По «Золотий жук». Особливості композиційної будови повісті «Золотий жук»	1 год
8 клас
Любов Петрарки до Лаури . Виразне читання лірики Петрарки	1 год
Образ Гамлета – європейського інтелігента. Багатогранність шекспірівських характерів	1 год
9 клас
Поема «Мазепа» Байрона	1 год
Біографія О.С. Пушкіна.Жанрово – тематичне розмаїття лірики поета	1 год
10 клас
Творчість Миколи Некрасова	1 год
Характеристика збірки «Квіти зла» Бодлера	1 год
Поезія французького символізму (оглядово)	1 год
11 клас
Творчість Кавабата Ясунарі (оглядово)	1 год
Відомості про сучасний постмодерний літературний процес (оглядово)	1 год

Методист Боруцька Л.С.

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови

у 2015-2016 н.р.

У 2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

Звертаємо увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.

З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії.

Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.

У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.

ККлас	Спрощено тему	Вилучено тему	Додано тему	Перенесено тему	Змінено формулювання тексту програми
5 клас	У розділі «Відомості про мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання. У розділі «Види робіт»: спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос. У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»: У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме: Дотримання лексичних норм літературної мови. У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія» в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст пункту «Культура мовлення»	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування як важливий складник культури людини» , «Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)». У підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком. У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»: вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин (письмово). У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»: вилучено:«Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично)». У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика.Графіка. Орфоепія. Орфографія»: у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія». З розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо. У всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Текст (риторичний аспект)». З розділу «Лексикологія» вилучено тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови».	У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано «Непоширені й поширені звертання»; ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами й сполученнями слів (практично). У розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)». Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів. У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних випадків чергування у – в, і – й , додано з– із– зі . У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано до переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.	У розділі «Види робіт» в рубриці «Ділові папери» зазначено тільки «Адресу», «Оформлення конверта». Тему «Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо». З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова префіксів пре-, при-, прі-» .	У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки: різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне мовлення; висловлення. У розділі «Відомості про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах» у рубриці «Правопис» внесено правки: «Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів».
6 клас	У розділі «Відомості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту. У розділі «Види робіт» спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.	У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)» . У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником. У «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Морфологія. Орфографія» у «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено: Іменник – підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»; Числівник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»; Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект). У розділі «Займенник» вилучено матеріал про перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник. У розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення іменників». У розділі «Морфологія. Орфографія» із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».	У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.		У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено список іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду. У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо правильного використання відмінкових форм числівників.
7 клас	У розділі «Види робіт» у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно); у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій в художньому стилі». У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення» серед творів спрощено «Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено ознайомлювальне читання (практично). У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено «Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі» (письмово). У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення», серед творів вилучено «Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі(усно)»; «Твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю». У вступі знято тему « Мова – скарбниця духовності народу». У розділі «Морфологія. Орфографія» у підрозділах вилучено: «Прийменник» - «Непохідні і похідні прийменники»; «Частка» - «Розряди часток за значенням»; «Вигук» - «Групи вигуків за значенням. У розділі «Морфологія.Орфографія» у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»; Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму». У підрозділі «Прийменник» додано «Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника». У «Вступі» змінено тему на «Літературна норма української мови».		У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції: «Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій». У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: «Учень (учениця): усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма; розрізняє поняття літературна мова й діалекти».

Зміст програми з української мови для 5-12 класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав розвантаження на основі врахування такого ж підходу, як і до програми для 5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів.

Клас	Спрощено тему	Вилучено тему	Додано тему	Перенесено тему	Змінено формулювання тексту програми
8 клас	У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» спрощено шляхом заміни виду роботи: «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»; «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».	У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» вилучено «Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово). У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено «Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова, просте й складне речення; пряма мова й діалог. З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення)», «Речення поширені і непоширені». У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія. Основні правила правопису (за вибором учителя; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях.	З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення» .	Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами» .
9 клас	У розділі «Повторення вивченого у 8 класі. Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)». У розділах «Синтаксис. Пунктуація» Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».	У розділі «Відомості про мовлення» вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків. У підрозділі «Монологічне мовлення: вилучено: «Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно); «Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово).			Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» у кінці року. У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки: «Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)». У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях».

З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.

З цією метою в програмі для 7 класу на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1 год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/17), дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник ( 4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання.

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю	5		6		7		8		9
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Аудіювання*	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Читання мовчки*	1	–	1	–	1	–	1	–	1	–

Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)

(рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю	10		11
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	-	1	-
Правопис: диктант**	1	1	1	1
Аудіювання*	–	1	–	1
Читання мовчки*	1	–	1	–

Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Форми контролю	10		11
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	3	3	3	3
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1
Аудіювання*	1	1	1	1
Читання мовчки*	1	-	1	-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:

5–9 класи – по два зошити;

10–11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури у 2015-2016 н.р.

У 2015-2016 навчальному році вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.

У 8-9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

З метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

5 клас

Вилучено з програми народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».

6 клас

Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки», співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».

7 клас

Вилучено з програми поезію А. Малишка «Так живуть на цій землі поети…».

8 клас

Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться - вогнем наречеться».

Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

9 клас

Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковорода «Пісня 28» (із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».

Вилучено літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас).

Уведено поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас).

Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.

8 клас

Вилучено з програми твори: поезії Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна», повість В.Дрозд «Ирій».

Додано поезію В.Самійленка « На печі».

9 клас

Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .

Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».

Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).

Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці».

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

При вивченні української літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож, Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

*Класи*	5		6		7		8		9
*Семестри*	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 – 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	4 2 2	4 2 2
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

*Класи*	10		11		10		11
*Семестри*	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
	Рівень стандарту, академічний				Профільний рівень
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	4 1 3	4 1 3	4 1 3	4 1 3
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	1	1	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у 2015-2016 н.р.

У 2015-2016 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 8-9 класах - за програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Ірпінь: Перун, 2005.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021 (офіційний сайт МОН - http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542).

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірниках:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1. Тернопіль: Мандрівець, 2011;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г- 333).

У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 – 9 класів внесено зміни, затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 585.

5 клас

Збільшено кількість годин (на 2) на вивчення теми «Казки народів світу» за рахунок теми «Природа і людина».

6 клас

Збільшено кількість годин ( відповідно по 1) на вивчення тем «Вступ» і «Міфи народів світу» за рахунок тем «Пригоди і фантастика», «Людські стосунки».

Твори «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) і «Листівки з видами міст» винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя).

Повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері перенесено до 8 класу (у розділ «Література XX-XXI ст.» на обов’язкове вивчення).

Повість «Брати Лев’яче серце» А. Ліндгрен перенесено до списку додаткового читання.

7 клас

Балади про Робіна Гуда винесено на альтернативне вивчення.

Баладу «Садко» перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Круки» І. Вайсгласса перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Зінка» Ю. Друніної перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Нас не треба жаліти…» С. Гудзенка замінено на вірш «До побачення, хлопчики…» Б. Ш. Окуджави.

Твори «Золотий жук» Е. По і оповідання «Пістрява стрічка», «Спілка рудих» А. Конана Дойла винесено на альтернативне вивчення (1-2 твори згаданих письменників за вибором учителя та учнів).

Твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя та учнів).

8 клас

Збільшено кількість годин ( на 1) на вивчення теми «Античність» за рахунок теми «Священні книги людства».

Розділи «Веди», «Коран» спрощено у змісті навчального матеріалу.

Теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно тему спрощено у змісті навчального матеріалу.

Здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя).

Тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу.

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

9 клас

Додано тему «Просвітництво» (перенесено з 8 класу).

Вірш «Івікові журавлі» Ф. Шиллера перенесено до списку додаткового читання.

Розділ «Ф. Достоєвський», тему «Перехід до модернізму» (розділи «Шарль Бодлер», «Поль Верлен», «Артюр Рембо») перенесено до старших класів.

Вилучено тему «Перехід до модернізму», натомість розширено вивчення романтизму і творчості Дж. Байрона (поему «Мазепа» і «Паломництво Чайльд Гарольда» запропоновано на альтернативне вивчення), а також реалізму та творчості М. Гоголя (із додаткового читання до основної програми перенесено комедію «Ревізор»).

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.».

Повість «Собаче серце» М. Булгакова перенесено на альтернативне вивчення в розділ «Література XX-XXI ст.» серед інших творів.

У програмі із зарубіжної літератури для 5-9 класів збережено європейський та український вектори. Вона має виразний українознавчий характер. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.

У 10-11 класах уявлення учнів про літературний процес будуть поглиблені у процесі текстуального вивчення шедеврів світової літератури («Божественна комедія» Данте, «Фауст» Й.В. Ґете», «Гамлет» В. Шекспіра, соціально-психологічних і філософських романів та п’єс XIX-XX ст., творів модернізму і постмодернізму).

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах передбачає врахування міжпредметних зв’язків (особливо із українською літературою, історією України тощо), формування цілісної системи знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

Вивчення зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах сприяє не тільки прилученню учнів до читання художньої літератури, а й формуванню комунікативної компетентності. Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою, польською тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

Особливої уваги потребує викладання зарубіжної літератури в 7 класі, яке у 2015-2016 навчальному році уперше здійснюватиметься за новою програмою (2012 року зі змінами 2015 року).

7 клас завершує перший етап літературної освіти – прилучення до читання і формування стійкої мотивації до читання художньої літератури. Домінантою у викладанні зарубіжної літератури в 7 класі має стати національно-патріотичне і моральне виховання учнів на яскравих зразках світового письменства. Твори, у яких утверджується героїзм народних заступників, боротьба за свободу, лицарська тематика (билина «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», балади про Робіна Гуда, «Рукавичка» Ф. Шиллера, «Світязь» А. Міцкевича, «Балада про вересовий трунок» Р.Л. Стівенсона, «Айвенго» В. Скотта та ін.), сприяють формуванню громадянських якостей підлітків, їх відданості ідеалам справедливості та волі. Твори про Другу світову війну («Альпійська балада» В. Бикова, вірші К. Галчинського, А. Маргула-Шпербера, Б. Окуджави та ін.) допоможуть осмислити питання історичної пам'яті, героїзму пращурів і необхідності захищати незалежність України. Тему дружби, шляхетності й піднесеності першого кохання, відданості моральному вибору семикласникам розкриють твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна, а також вірші Р. Бернса, Г. Гейне, К. Симонова та ін. Новела «Павутинка» Р. Акутагави сприятиме вихованню відповідальності за свої вчинки, а також формуванню толерантного ставлення до людей інших релігій (зокрема буддизму). Інтелектуальні якості семикласників, здатність до самостійного, креативного, вільного мислення формують твори «Золотий жук» Е. По, оповідання А. Конана Дойла, «Чарівна крамниця» Г. Веллса.

Сучасна література, винесена на альтернативне вивчення (1-2 твори за вибором учителя та учнів), співголосна активним пошукам підлітків власного «я» та осмислення свого місця у світі, а також із їхнім інтересом до фантастичної та пригодницької літератури. «Мандрівний Замок Хаула» Д. В. Джонс у казковій формі розповідає про одвічну боротьбу добра і зла в сучасному світі, де людина має зберігати моральні якості. У повісті «Фах» А. Азімова йдеться про роль освіти у формуванні людини, про необхідність самостійно здобувати знання, про залежність майбутнього людства від стану освіченості кожного. А в повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.

Учитель має спрямувати учнів на пошук потрібної книжки (в бібліотеці, в Інтернет-мережі тощо), на самостійне читання творів і в колі друзів, батьків (сімейне читання), на формування власної думки та творчий діалог щодо цікавої книжки.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

Уроки розвитку мовлення*

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

2

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи

10

11

10

11

10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівні

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Контрольні роботи

у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

3

1у+2п

3

2у+1п

3

1у+2п

3

2у+1п

Уроки позакласного читання

1

1

1

1

2

2

1

1

2

2

2

2

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

        Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України» , «Зарубіжна література в школах України», газету «Світова література».

Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку у 2015-2016 н.р.

План

1. Національна єдність України як чинник зміцнення державності.

2. Історія державотворення у творчості українських діячів.

3. Герої, що поклали життя за наше майбутнє.

4. Що ми можемо зробити для зміцнення нашої країни.

Презентація https://drive.google.com/file/d/0B0ohRIAlOMOxcW9vRDdvSmFtaEU/view?usp=sharing

Україна – найбільша в Європі за територією держава з милозвучною мовою, цікавими звичаями і традиціями, багатою історією, значними літературними, науковими надбаннями. І головне – це наша Батьківщина.

Для того, щоб чогось досягнути, потрібно багато і наполегливо працювати. Так є і з українською державністю. Щоб її отримати, різні правителі і народ мали проявити наполегливість, рішучість, силу і стійкість. Протягом усіх віків звучав, зокрема і в творах наших письменників, заклик до національної єдності українців та їх влади.

У «Слові про похід Ігорів» – одному з перших давньоукраїнських літературних творів – автор устами князя Святослава закликав усіх князів до об’єднання. Лише так можна було дати відсіч войовничим кочовим народам, що нападали на Україну-Русь.

Пантелеймон Куліш у «Чорній раді» утверджує думку про необхідність одного мудрого правителя, який зможе об’єднати Україну під своїм керівництвом. Інакше не буде ладу, не буде єдиної держави.

Проте єдність повинна бути не лише у владі, а й у сім’ї, родині, народі, адже «тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду» («Подвійне коло» Ю. Яновський).

Українці завжди вірили в краще майбутнє, у те, що Україна здобуде незалежність завдяки народному потенціалу, патріотам, які можуть і готові відстоювати національні інтереси: «О ні! Не самі сльози і зітхання / Тобі судились! Вірю в силу духа / І в день воскресний твойого повстання…» («Мойсей» І. Франко). Але в будь-якій ситуації треба щось робити, не можна сидіти склавши руки. «Не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі» («Гімн» І. Франко). Що ж це за боротьба? І. Франко вважає, що «дух, наука, думка, воля не уступить пітьмі поля», тобто розумом, навчанням, волею до перемоги можна досягти вагомих результатів, зокрема, і в процесі державотворення.

Наші предки були справжніми патріотами, воїнами, завжди боролися за Україну, хоч шлях до незалежності був тривалим і складним. Українці – сміливі люди, а «сміливі завжди мають щастя» («Тигролови» Іван Багряний). Проте, як показав час, незалежність потрібно не тільки здобути, а ще й відстоювати. Що для цього потрібно? Наші письменники – еліта нації – у своїх творах описали риси, якими має володіти кожна людина, щоб бути повноцінним членом суспільства, патріотом, громадянином:

1.             Займатися тією справою, до якої є здібності. Тоді людина буде щасливою і приноситиме користь суспільству (ідея сродної праці Г. Сковороди).

2.             Бути сміливим, відважним, розумним патріотом своєї держави: «Любов к отчизні де героїть, / Там сила вража не устоїть, / Там грудь сильніша від гармат...» («Енеїда» І. Котляревський).

3.             Вчитися, вивчати щось нове; захоплюючись досягненнями зарубіжних держав, високо цінувати здобутки власної країни: «Учітеся, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.» («І мертвим, і живим, і ненародженим…» Т. Шевченко).

4.             Любити свою Батьківщину:

·      «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра» («І мертвим, і живим, і ненародженим…» Т. Шевченко);

·      Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну… («Любіть Україну» В. Сосюра).

Батьківщина ніколи не зрадить, не покине в біді:

·      «І якщо впадеш ти на чужому полі, / Прийдуть з України верби і тополі. / Стануть над тобою, листям затріпочуть, / Тугою прощання душу залоскочуть.» («Лебеді материнства» В. Симоненко).

·      «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину.» («Лебеді материнства» В. Симоненко).

5.             Бути незламним, впевнено йти до своєї мети, незважаючи на труднощі та перешкоди: «Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть, думи сумні!» («Contra spem spero» Леся Українка).

6.             Завжди за будь-яких обставин в першу чергу залишатися Людиною, не дозволяти, щоб професійний обов’язок виходив за межі людяного вчинку («Я чекіст, але я і людина» (Микола Хвильовий «Я (Романтика)»; Іван Багряний «Тигролови»).

7.             Цінувати сім’ю як основу людського життя і суспільства («Шаланда в морі» Ю. Яновський).

8.             Сміливо боротися проти ворогів: «Борітеся – поборете», бо «в своїй хаті своя правда, і сила, і воля» («Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненародженим…» Т. Шевченко).

Україна завжди славилася своїми патріотами, які мужньо відстоювали її незалежність, захищали свободу і територіальну цілісність. Такі герої були в кожен історичний період. Козаки мужньо протистояли турецько-татарським загарбникам, польській шляхті, московським зайдам: «За що ж боролись ми з ляхами? / За що ж ми різались з ордами? / За що скородили списами / Московські ребра??» («Чигирине, Чигирине» Т. Шевченко). Неабияку мужність українці проявили у світових війнах («Україна в огні» О. Довженко, «Людина і зброя» Олесь Гончар тощо). На жаль, і зараз є час, коли зовнішні вороги нападають на Україну. Обов’язком українця як патріота та громадянина є «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів» (Стаття 65 Конституції України).

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

(В. Симоненко «Де зараз ви, кати мого народу?»)

І перемога обов’язково буде за нами! Бо ми заслужили, щоб жити в мирній, щасливій, багатій, успішній рідній Україні!

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

(П. Тичина «Я утверждаюсь)

Тож що повинні робити ми, щоб гідно називатися громадянами України? Намалюймо коло. Це наша Україна. А що нам потрібно, щоб вона стала сонячною? Промінчики. Намалюймо промінчики, кожен із яких – наші обов’язки, щоб бути гідними дітьми своєї держави.

Можливі варіанти:

·                    брати участь у волонтерському русі й надавати допомогу нашим воїнам-захисникам;

·                    піклуватися про родини тих, чиї близькі на війні;

·                    допомагати переселенцям;

·                    бути сильним, сміливим, готовим до захисту своєї Вітчизни;

·                    піклуватися про тих, хто цього потребує.

Після великої бурі на морі на берег викинуло тисячі морських зірок. Їх було так багато, що пляж був рожевим. На таке незвичне явище прийшло подивитися багато людей, приїхали навіть знімальні групи. Серед натовпу був і маленький хлопчик із батьком. Він сумно дивився на морські зірки, які вже майже не рухалися. А потім хлопчик роззувся і почав носити по декілька зірочок до води. Один чоловік зауважив, що зірок ціле узбережжя, і хлопчик нічого не зможе змінити. Тримаючи в руках морську зірку, хлопчик сказав: «Проте я зміг допомогти ось цій зірочці». Чоловік задумався, а потім роззувся і теж почав носити зірки до води. Згодом до цього процесу приєдналося багато інших людей. Так тисячі морських зірок вдалося врятувати.

Велике починається з малого. Щоб змінити ситуацію, потрібно щось робити. Необхідно прискорювати перемогу тими способами, якими можемо ми в наших умовах.

Рекомендована література

1.                Загиблим в Україні присвячується... «Білі Лебеді у небесах...». – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=AJ0_duaEt1k

2.                Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

3.                Крилаті вирази, вислови, цитати про Батьківщину та патріотизм. Про рідну мову, українську пісню [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/encycl/viraz/printout.php?id=0

4.                Україна надзвичайна: 30 неймовірних фактів про Україну, які ніхто не знав [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/

Наказ Міністерства № 192 від 20.02.2015 "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році"

завантажити

Лист Міністерства № 1/9-21 від 20.01.2015 «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році»

завантажити

Наказ Міністерства № 1547 від 30.12.2014 «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учні (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602

Блог вчителів-словесників Лановецького району Тернопільської області

Сторінка

Нормативні документи

Про ущільнення навчального матеріалу у ІІ семестрі 2015-2016 н.р.

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури у 2015-2016 н.р.

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у 2015-2016 н.р.

Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку у 2015-2016 н.р.

Наказ Міністерства № 192 від 20.02.2015 "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році"

завантажити

Лист Міністерства № 1/9-21 від 20.01.2015 «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році»

завантажити

завантажити

Немає коментарів:

Дописати коментар

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 – 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 2 2	3 2 2
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше	7	4
2	13-14	8	3
3	11-12	9	1+1(негруба)
4	9-10	10	1
5	7-8	11	1(негруба)
6	5-6	12	-